забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 19.10.2025 по темі: Санкції РНБО
ЕкспортОпрацьовано: 14368 джерел
Виявлено: 3 публікації за 19 жовтня
-
Що таке дискреційні повноваження РНБО та Президента у контексті санкцій?
Дискреційні повноваження — це право РНБО та Президента приймати рішення про введення санкцій на власний розсуд для захисту національної безпеки, без жорстких обмежень. Проте ці повноваження не є абсолютними і підлягають судовому контролю. Джерело
-
Яке значення має рішення ЄСПЛ у справі M.S.L., TOV v. Ukraine для застосування санкцій в Україні?
Рішення ЄСПЛ встановило, що українські суди повинні повноцінно перевіряти підстави для введення санкцій і не можуть обмежуватися формальним контролем. Це створює прецедент для захисту прав осіб, які підпадають під санкції. Джерело
-
Чому українські суди часто уникають змістовного перегляду рішень РНБО про санкції?
Українські суди посилаються на політичний характер рішень РНБО та дискреційні повноваження Президента, що призводить до формального контролю без оцінки фактичних підстав. Це суперечить практиці ЄСПЛ. Джерело
-
Які ризики пов’язані з відсутністю ефективного судового контролю санкцій?
Відсутність контролю може призводити до порушення прав власності, економічних втрат, зловживань санкціями та порушення презумпції невинуватості, що підриває довіру до правосуддя. Джерело
-
Як практика ЄСПЛ впливає на реформування системи санкцій в Україні?
Практика ЄСПЛ вимагає від українських судів забезпечувати повний судовий захист і перевірку підстав санкцій, що стимулює реформування системи санкцій та підвищення прозорості і законності їх застосування. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Рішення ЄСПЛ у справі M.S.L., TOV v. Ukraine відкриває прецедент для судового контролю санкцій РНБО та Президента, підкреслюючи необхідність балансу між національною безпекою та правами громадян в Україні
В Україні питання застосування санкцій Радою національної безпеки і оборони (РНБО) та Президентом часто супроводжується дискусіями щодо меж дискреційних повноважень цих органів. Нещодавнє рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справі M.S.L., TOV v. Ukraine стало першим прецедентом, який визнав порушення прав компанії через відсутність належного судового перегляду підстав введення санкцій. Українські суди традиційно посилалися на політичний характер рішень РНБО, уникаючи змістовного аналізу, що призводило до порушень права на захист власності та ефективний судовий захист. Рішення ЄСПЛ підкреслює, що дискреційні повноваження не є абсолютним імунітетом від судового контролю. Суд зобов’язує українські суди оцінювати обґрунтованість ризиків, на яких базуються санкції, та забезпечувати баланс між національною безпекою і правами громадян. Відсутність такого контролю може призводити до економічних збитків, порушення презумпції невинуватості та зловживань санкціями. Крім того, практика ЄСПЛ у сфері захисту прав адвокатів та інших правозахисних механізмів демонструє, що дискреційні повноваження не звільняють від судового нагляду. Українські суди мають імплементувати цю практику, щоб уникнути системних порушень прав людини, підвищити довіру до правосуддя та створити прозору систему застосування санкцій. Це важливо для підтримки інвестиційного клімату та верховенства права в Україні.