забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 18.10.2025 по темі: Інфляція
ЕкспортОпрацьовано: 14368 джерел
Виявлено: 5 публікацій за 18 жовтня
-
Чому МВФ наполягає на девальвації гривні і які ризики це несе для інфляції?
МВФ вважає, що девальвація гривні збільшить доходи бюджету за рахунок валютних експортних контрактів, що допоможе фінансово стабілізувати країну. Однак це може спричинити зростання інфляції, інфляційний тиск і зниження купівельної спроможності населення, що є ризиком для економічної стабільності. Джерело
-
Як змінилася інфляція в Україні у вересні 2025 року?
Інфляція у вересні 2025 року сповільнилася до 11,9% у річному вимірі, що пов’язано з подешевшанням овочів і уповільненням зростання цін на деякі продукти харчування. Проте інфляційний тиск залишається значним, особливо у сфері послуг та оброблених продуктів. Джерело
-
Які наслідки військових витрат для економіки Росії та інфляції?
Військові витрати Росії перевищують 40% бюджету, що призводить до дефіциту, виснаження резервів і зростання податків. Це спричиняє зростання інфляції, зниження купівельної спроможності населення та загрожує глибокою фінансовою кризою у 2026 році. Джерело
-
Чому золото вважається надійним активом у період інфляції та економічної нестабільності?
Золото зберігає купівельну спроможність і не залежить від кредитного ризику чи рішень урядів. Воно служить захистом від інфляції та девальвації фіатних валют, особливо в умовах геополітичної напруги та монетарної невизначеності, що робить його популярним серед інвесторів і центральних банків. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
МВФ наполягає на девальвації гривні для зміцнення бюджету, НБУ попереджає про інфляційний тиск, а золото зростає як захист купівельної спроможності на тлі глобальної нестабільності
Міжнародний валютний фонд рекомендує Україні поступове послаблення курсу гривні для збільшення доходів державного бюджету за рахунок валютних експортних контрактів. Однак Національний банк України виступає проти такого кроку через ризики зростання інфляції, інфляційного тиску та зниження купівельної спроможності населення. Водночас значна частина бюджету формується за рахунок міжнародної допомоги, що обмежує ефективність девальвації як інструменту фіскального зміцнення. Ця дискусія відбувається на фоні переговорів про новий транш МВФ та візиту керівниці фонду до Києва. У Росії військові витрати перевищують 40% бюджету, що призводить до дефіциту та виснаження резервів. Офіційна інфляція становить понад 8%, але реальні ціни на продукти й послуги зростають швидше, що знижує купівельну спроможність громадян. Зростання податків і тарифів перекладає фінансовий тягар на населення, а економічне зростання практично відсутнє, що загрожує глибокою кризою у 2026 році. В Україні інфляція у вересні 2025 року сповільнилася до 11,9% річних, що пов’язано з подешевшанням овочів і уповільненням зростання цін на деякі продукти харчування. Базова інфляція також знизилася, але інфляційний тиск залишається значним, особливо у сфері послуг та оброблених продуктів. На тлі глобальної економічної та політичної нестабільності золото знову стає надійним активом для збереження купівельної спроможності. Його ціна перевищила $4300 за унцію, що відображає зростаючий попит на активи-притулки в умовах монетарної невизначеності та геополітичних ризиків.