забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 01.11.2025 по темі: Верховний Суд: кейси, правові позиції
ЕкспортОпрацьовано: 14369 джерел
Виявлено: 3 публікації за 1 листопада
-
Чому Верховний Суд заборонив журналістам розголошувати імена підозрюваних до вироку?
Верховний Суд послався на статтю 296 Цивільного кодексу України, яка забороняє використовувати ім'я особи без її згоди до набрання законної сили вироку, щоб захистити право на ім'я та персональні дані. Джерело
-
Які правові проблеми викликало це рішення Верховного Суду?
Рішення ігнорує закон "Про захист персональних даних" та практику Європейського суду з прав людини, не враховує публічний інтерес і статус особи як публічної, що створює конфлікт між захистом приватності і свободою слова. Джерело
-
Як це рішення впливає на роботу журналістів і ЗМІ?
Журналісти ризикують судовими позовами за публікацію імен підозрюваних, навіть якщо це важлива інформація для суспільства, що ускладнює висвітлення кримінальних справ і порушує принципи публічного інформування. Джерело
-
Чи планують оскаржувати це рішення?
Так, деякі медіа та юристи планують оскаржувати це рішення у Європейському суді з прав людини, щоб відстояти баланс між захистом персональних даних і правом на інформацію. Джерело
-
Чим рішення Верховного Суду суперечить практиці Європейського суду з прав людини?
ЄСПЛ вимагає оцінки публічності особи, суспільного інтересу та наслідків оприлюднення імені, тоді як Верховний Суд ігнорує ці критерії, обмежуючи свободу слова і публічне інформування. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Верховний Суд обмежив розголошення імен підозрюваних до вироку: нові правові висновки та виклики для журналістів і захисту прав
У вересні Верховний Суд України ухвалив прецедентне рішення, яке суттєво обмежує можливості журналістів та громадських діячів у висвітленні кримінальних справ. Згідно з ухвалою, ЗМІ заборонено розголошувати імена підозрюваних або обвинувачених до набрання законної сили вироку, навіть якщо особа є публічною і інформація має значний суспільний інтерес. Це рішення базується на статті 296 Цивільного кодексу України, яка захищає право на ім'я, але при цьому ігнорує норми Закону України "Про захист персональних даних" та практику Європейського суду з прав людини, що враховує баланс між правом на приватність і свободою слова. Правники звертають увагу на суттєві правові вади цього рішення, зокрема на те, що суд не врахував, що ім'я без по-батькові не є повним ПІБ, а отже питання захисту імені має регулюватися іншим законом. Крім того, Верховний Суд не відповів на ключові питання, які висуває ЄСПЛ: чи є особа публічною, чи має інформація суспільний інтерес, та які наслідки матиме оприлюднення імені. Це створює правовий конфлікт і загрожує свободі слова та публічному інформуванню. Рішення викликало широкий резонанс у медіаспільноті, оскільки тепер журналісти ризикують судовими позовами за публікацію імен, навіть якщо це стосується публічних осіб і важливих для суспільства подій. Юристи вже планують оскаржувати це рішення у Європейському суді з прав людини, наголошуючи на необхідності балансу між захистом персональних даних і правом громадян на інформацію. Цей випадок демонструє складність застосування норм права у сфері захисту прав і свобод в умовах сучасних інформаційних викликів.