забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 16.10.2025 по темі: Про відмивання грошей
ЕкспортОпрацьовано: 14366 джерел
Виявлено: 67 публікацій за 16 жовтня
-
Хто такий Євген Шевченко і в чому його підозрюють?
Євген Шевченко — народний депутат України, раніше член фракції "Слуга народу", якого підозрюють у легалізації (відмиванні) понад 9 млн грн, отриманих злочинним шляхом. Йому інкримінують заволодіння коштами приватного товариства та організацію схеми легалізації через юридичну компанію родича. Джерело
-
Яка схема відмивання грошей була використана у справі Шевченка?
За версією слідства, Шевченко отримав гроші на рахунок близької особи, не виконав обіцянок щодо сприяння у транскордонному перевезенні мінеральних добрив, а потім перерахував кошти на юридичну компанію родича під виглядом оплати за послуги. Частину грошей витратили на купівлю двох автомобілів преміум-класу. Джерело
-
Які наслідки має справа Шевченка для системи фінансового контролю в Україні?
Справа підкреслює важливість посилення контролю за сумнівними фінансовими операціями, ідентифікації клієнтів та транзакційного аналізу. Вона демонструє виклики у боротьбі з відмиванням доходів на найвищих рівнях влади та необхідність удосконалення фінансової розвідки. Джерело
-
Які інші випадки свідчать про проблеми з фінансовим моніторингом в Україні?
Відомий випадок із блогеркою Ксюшею Манекен, яка втратила 6,2 млн грн через шахрайські операції на рахунку в Monobank, підкреслює проблеми з посиленою автентифікацією клієнтів та моніторингом транзакцій, що є ключовими для запобігання відмиванню грошей. Джерело
-
Як міжнародна практика регулює операції з криптовалютами у банках?
У Німеччині банки отримали право офіційно торгувати криптовалютами за умови суворого дотримання правил ідентифікації клієнтів, протидії відмиванню грошей та управління ризиками. Це свідчить про глобальну тенденцію інтеграції криптоактивів у традиційну фінансову систему з посиленням контролю. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
НАБУ та САП повідомили про підозру нардепу Євгену Шевченку у відмиванні понад 9 млн грн: деталі схеми, легалізація доходів та наслідки для фінансового контролю в Україні
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру народному депутату Євгену Шевченку у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, на суму понад 9 мільйонів гривень. За даними слідства, депутат заволодів коштами приватного товариства, пообіцявши сприяння у отриманні дозволу на транскордонне перевезення мінеральних добрив, але не виконав обіцянок. Для приховування незаконного походження коштів він організував схему легалізації через юридичну компанію, що належить його близькому родичу. Частину грошей було витрачено на придбання двох автомобілів преміум-класу BMW X5 M (F95) та Mercedes-Benz G 63 AMG, якими він почав відкрито користуватися, створюючи видимість законного походження майна. Ця справа є частиною ширшого контексту боротьби з корупцією та відмиванням доходів на найвищих рівнях влади України. Раніше Шевченка підозрювали у державній зраді та шахрайстві, а нині справа щодо відмивання коштів підсилює виклики для системи фінансового контролю та транзакційного аналізу. Важливим аспектом є ідентифікація клієнтів та контроль за сумнівними фінансовими операціями, що є ключовими інструментами у протидії легалізації злочинних доходів. Крім того, у контексті фінансового моніторингу відзначається випадок з українською блогеркою Ксюшею Манекен, яка втратила 6,2 млн грн через шахрайські операції на рахунку в Monobank. Цей інцидент підкреслює необхідність посилення контролю за фінансовими операціями, дотримання норм посиленої автентифікації клієнтів та ефективного моніторингу транзакцій для запобігання відмиванню грошей та шахрайству. Водночас, у міжнародній практиці відзначається посилення регуляторних вимог до банків, які починають офіційно торгувати криптовалютами, як у Німеччині. Там банки отримали право здійснювати операції з криптоактивами за умови суворого дотримання правил ідентифікації клієнтів та протидії відмиванню грошей. Це свідчить про глобальну тенденцію інтеграції криптовалют у традиційну фінансову систему з одночасним посиленням контролю за сумнівними операціями. Таким чином, сучасний стан боротьби з відмиванням доходів в Україні та світі вимагає комплексного підходу, що включає ефективний транзакційний аналіз, ідентифікацію клієнтів, посилення фінансової розвідки та впровадження сучасних технологій контролю. Справа нардепа Шевченка є яскравим прикладом викликів, які стоять перед системою фінансового контролю в умовах складної політичної та економічної ситуації.