забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 20.10.2025 по темі: Державне регулювання штучного інтелекту
ЕкспортОпрацьовано: 14369 джерел
Виявлено: 8 публікацій за 20 жовтня
-
Які основні підходи до державного регулювання штучного інтелекту у світі?
Існують три основні підходи: ліберальний (США) з мінімальними обмеженнями і саморегуляцією, регуляторний (ЄС) з акцентом на права людини та етику, та модель державного контролю (Китай) з жорстким наглядом і галузевими регламентами. Джерело
-
Як Україна планує регулювати штучний інтелект?
Україна розробляє національну стратегію, що включає добровільний етап саморегуляції бізнесу у 2024-2025 роках та подальше законодавче врегулювання з 2026 року, гармонізоване з європейським AI Act, щоб забезпечити відповідність міжнародним стандартам. Джерело
-
Які етичні виклики пов'язані з використанням генеративного ШІ?
Основні виклики включають питання відповідальності за контент, прозорість алгоритмів, упередженість даних, ризики поширення фейків, алгоритмічну дискримінацію та необхідність контролю за якістю і безпекою ШІ-систем. Джерело
-
Що показує приклад віртуальної міністерки в Албанії щодо правового статусу ШІ?
Цей приклад демонструє відсутність чітких правових підстав для ШІ-урядовців, проблеми з відповідальністю та прозорістю, а також ризики для демократичних процесів без належного контролю і нормативного регулювання. Джерело
-
Як ШІ впливає на освіту і які ризики пов'язані з його використанням?
ШІ може підвищити доступність і персоналізацію освіти, але також несе ризики дезінформації, посилення нерівності, зниження ролі вчителя та необхідність розвитку концептуальної грамотності і критичного мислення серед учнів. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Державне регулювання штучного інтелекту: нові національні стратегії, етичні виклики та міжнародний досвід впровадження правових норм у 2025 році
У 2025 році державне регулювання штучного інтелекту (ШІ) стає пріоритетом для багатьох країн, що прагнуть збалансувати інновації та безпеку. Чорногорія, наприклад, активно інвестує у розвиток дослідницької інфраструктури та національні стратегії розумної спеціалізації, підтримуючи розвиток ШІ через наукові проекти та інноваційні фонди. Україна розробляє власну національну стратегію регулювання ШІ, яка передбачає етап добровільної саморегуляції бізнесу у 2024-2025 роках та подальше законодавче врегулювання, гармонізоване з європейським AI Act, що набуде чинності орієнтовно у 2026 році. Етичні аспекти використання ШІ викликають значні дискусії, зокрема щодо відповідальності за контент, створений генеративними моделями, прозорості алгоритмів, ризиків упередженості та дискримінації. Приклади, як віртуальна міністерка в Албанії, демонструють складнощі правового статусу та контролю за ШІ в державному управлінні, що ставить під сумнів легітимність таких інновацій без чітких нормативних рамок. У Кремнієвій долині тривають суперечки між розробниками ШІ та активістами безпеки щодо регулювання і прозорості, що відображає глобальну напруженість між швидким розвитком технологій і необхідністю контролю. Водночас у сфері освіти ШІ відкриває нові можливості, але потребує впровадження правил, які забезпечать концептуальну грамотність, критичне мислення та етичне використання технологій. Загалом, 2025 рік позначений активним формуванням регуляторних механізмів, які мають забезпечити безпечне, етичне та ефективне використання ШІ на національному та міжнародному рівнях.