забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 09.10.2025 по темі: Зовнішньоекономічна діяльність
ЕкспортОпрацьовано: 14362 джерел
Виявлено: 1 публікація за 9 жовтня
-
Які строки розрахунків за експортом товарів встановлені Національним банком України?
З 5 квітня 2022 року граничний строк розрахунків за експортом товарів становить 180 календарних днів, але ця норма не застосовується до операцій з сумою менше 400 000 грн. Джерело
-
Як впливає спосіб списання заборгованості нерезидента на податковий облік?
Для платників податку на прибуток, які коригують фінансовий результат, вигідніше списувати заборгованість після спливу терміну позовної давності, оскільки це дозволяє зменшити податковий прибуток. Для інших платників різниця не має значення. Джерело
-
Що таке ЗЕД-пеня і коли вона нараховується?
ЗЕД-пеня — це штраф у розмірі 0,3% від суми неотриманих коштів за кожен день прострочення розрахунків за зовнішньоекономічним договором. Вона нараховується при порушенні строків розрахунків, якщо сума заборгованості перевищує 400 000 грн. Джерело
-
Як оподатковується безповоротна фінансова допомога нерезиденту?
Безповоротна фінансова допомога нерезиденту оподатковується за ставкою 15%, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Якщо нерезидент сплачує податок на прибуток із такої допомоги, резидент не збільшує фінансовий результат. Джерело
-
Чи можуть податківці вимагати оподаткування списаної заборгованості незалежно від способу списання?
Так, податківці можуть вимагати оподаткування списаної заборгованості нерезидента незалежно від того, чи списання відбулося шляхом прощення боргу чи після спливу терміну позовної давності. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
Важливі аспекти обліку та оподаткування прощення боргу нерезидента за експортовані товари: валютний нагляд, строки розрахунків та податкові наслідки для платників податку на прибуток
Прощення боргу нерезидента за поставлені товари в зовнішньоекономічній діяльності має важливі наслідки як з точки зору валютного нагляду, так і податкового обліку. Зокрема, Національний банк України встановлює граничні строки розрахунків за експортом товарів, які наразі складають 180 календарних днів для операцій, починаючи з 5 квітня 2022 року. Порушення цих строків може призвести до нарахування ЗЕД-пені у розмірі 0,3% за кожен день прострочення, але ця вимога не поширюється на операції з сумою менше 400 000 грн. Тому при списанні заборгованості варто враховувати розмір суми та можливі наслідки нарахування пені. З податкової точки зору, спосіб списання заборгованості (прощення боргу чи списання після спливу терміну позовної давності) має значення для платників податку на прибуток, які коригують фінансовий результат. Для «високодохідних» платників вигідніше чекати спливу терміну позовної давності, оскільки це дозволяє включити списану заборгованість до витрат, що зменшують податковий прибуток. Для «малодохідних» платників різниця у способі списання не впливає на податковий облік. Водночас податківці можуть вимагати оподаткування списаної заборгованості незалежно від способу списання. Особливу увагу слід приділити оподаткуванню операцій, які можуть розглядатися як безповоротна фінансова допомога нерезиденту. Такі операції оподатковуються за ставкою 15%, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Якщо нерезидент сплачує податок на прибуток із суми допомоги, резидент не збільшує фінансовий результат. Також існують особливі правила для операцій з нерезидентами з певних юрисдикцій, що передбачають збільшення фінансового результату на 30% вартості товарів, робіт чи послуг. Врахування цих аспектів є важливим для правильного ведення обліку та податкового планування у сфері зовнішньоекономічної діяльності.