забезпечує український бізнес інформацією, аналітикою та технологічними рішеннями для ефективної та безпечної роботи.
Головне за 03.11.2025 по темі: Діяльність антикорупційних органів НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС
ЕкспортОпрацьовано: 14363 джерел
Виявлено: 14 публікацій за 3 листопада
-
Що таке інститут необґрунтованих активів і чому він викликає критику?
Інститут необґрунтованих активів — це правова конструкція, яка дозволяє стягувати активи, якщо їх вартість значно перевищує законні доходи особи. Критики вважають, що він розмиває межі між кримінальним і податковим правом, порушує презумпцію правомірності набуття майна та може призводити до свавільних позовів щодо активів родичів чиновників. Джерело
-
Які основні цілі Стратегії розвитку доброчесності в освіті на 2026-2030 роки?
Стратегія спрямована на формування культури доброчесності в усіх рівнях освіти — від шкіл до університетів. Вона передбачає оновлення навчальних матеріалів, запуск курсів для педагогів, впровадження комплаєнс-систем та розвиток спільнот, що сприятимуть етичній поведінці та прозорості. Джерело
-
Чому НАЗК розпочало перевірку способу життя ректора ДБТУ Андрія Кудряшова?
Перевірка розпочата через підозри у недостовірному декларуванні, зокрема не вказано співмешканку, а також через дорогі подарунки і придбання автомобіля, що не відповідають офіційним доходам. Ця справа пов’язана з кримінальними провадженнями щодо розкрадання коштів університету та зв’язками з засудженим за хабарництво нардепом. Джерело
-
Що передбачає Закон України «Про лобіювання», який набув чинності у 2025 році?
Закон встановлює правила прозорого і підконтрольного впливу бізнесу на органи влади, визначає поняття лобіста, клієнта, об’єкта і предмета лобіювання, а також обмеження для державних службовців. Він спрямований на зменшення корупційних ризиків і наближення до європейських стандартів. Джерело
-
Які результати опрацювання повідомлень про корупцію НАЗК у 2025 році?
З квітня по жовтень 2025 року НАЗК опрацювало близько 2,9 тисячі повідомлень, з яких 20% стали підставою для перевірок. Розпочато 220 повних перевірок декларацій, виявлено 39 випадків порушень, зокрема 15 кримінальних, а також проведено 79 моніторингів конфлікту інтересів. Джерело
Кожне з питань — це короткий підсумок змісту публікацій за день. Повний список першоджерел з посиланнями та розширений підсумок за добу доступні у комерційній версії Платформи LIGA360.
НАЗК активізує боротьбу з корупцією: нова стратегія доброчесності в освіті, перевірки способу життя чиновників та впровадження Закону про лобіювання з 2025 року
У сфері протидії корупції в Україні відбуваються важливі зміни, що охоплюють як законодавчі, так і практичні аспекти. Адвокат Семен Ханін критикує інститут необґрунтованих активів, який розмиває межі між кримінальним і податковим правом, створюючи ризики свавілля та порушення презумпції правомірності набуття майна. Він пропонує системні реформи, зокрема впровадження «нульової декларації» для всіх громадян і автоматичний доступ податкових органів до реєстрів, що дозволить ефективніше виявляти ухилення від сплати податків без порушення прав. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) презентувало Стратегію розвитку доброчесності в освіті на 2026–2030 роки, яка передбачає комплексний підхід до формування культури доброчесності в школах, професійних закладах та університетах. Стратегія розроблена у партнерстві з Міністерством освіти і науки, ЄС та громадськими організаціями і включає оновлення навчальних матеріалів, запуск курсів для педагогів та впровадження комплаєнс-систем. Це має закласти фундамент для майбутнього покоління, яке керуватиметься цінностями чесності та прозорості. Практичним кроком у боротьбі з корупцією є перевірка НАЗК способу життя в.о. ректора Державного біотехнологічного університету Андрія Кудряшова, який підозрюється у недостовірному декларуванні та можливому незаконному збагаченні. Ця справа пов’язана з кримінальними провадженнями НАБУ та САП щодо розкрадання коштів університету та зв’язками з засудженим за хабарництво нардепом Одарченком. Водночас з 1 вересня 2025 року в Україні набув чинності Закон «Про лобіювання», який встановлює прозорі правила впливу бізнесу на державні рішення, підвищуючи рівень відкритості та підзвітності. Ці події свідчать про активізацію антикорупційної політики в Україні, спрямовану на підвищення доброчесності, прозорості та ефективності контролю за публічними посадовцями. Водночас виклики залишаються, зокрема у забезпеченні балансу між правами громадян і необхідністю боротьби з корупцією, а також у посиленні інституційної незалежності та політичної волі для реформування правоохоронних органів.