Корпоративний юрист у новій реальності: як ШІ змінює роботу in-house команд великого бізнесу

8 жовтня в Україні відзначають День юриста, з цієї нагоди LIGA360 запускає ряд практичних дискусій у відеоформаті Legal Talks «Право на зміни». Якщо тема актуальна для вас, ці розмови доступні онлайн.

Серію відкрила розмова «Право бачити зміни» — про те, юрист це вже не лише правовий експерт, а й фахівець, який допомагає бізнесу швидко орієнтуватися в нових викликах і вирішенні юридичних питань в in-house команді великого бізнесу. В межах дискусії команда LIGA360 поспілкувалася з директором з правового забезпечення Farmak Дмитром Таранчуком і експертом із впровадження штучного інтелекту в юридичній групі МХП Ігорем Лісецьким.

Здавалося б, фармацевтика і агросектор — зовсім різні галузі зі своїми ризиками й темпом змін, але висновки представників обох компаній виявилися напрочуд схожими. Зібрали головне з розмови, а також ключові висновки для бізнесу.

Що змінилося в роботі корпоративного юриста

Протягом останніх п’яти років на юридичну функцію одночасно наклалися три тренди — відкладені норми, євроінтеграція і штучний інтелект, — і кожен із них по-своєму змінив те, як юрист планує свій час.

Ігор Лісецький пояснює: раніше норма набирала чинності за лічені дні, а тепер закони й директиви все частіше мають відкладальний період на рік-два наперед: «Ми розуміємо, що норма вже прийнята, але вступить у силу згодом».

Так само зростає навантаження від євроінтеграції: лише в межах переговорних розділів Україна вже узгоджує понад тридцять напрямів законодавства. І третій фактор — штучний інтелект, що, за словами спікера, «стає сильнішим не щороку, а щокварталу»: нові моделі й агенти з’являються швидше, ніж їх встигають оцінити.

Дмитро Таранчук веде відлік з іншої точки — від пандемії, яка привчила бізнес до нових правових режимів, і повномасштабної війни, яка додала свої обмеження. А щодо штучного інтелекту в нього чітка ознака зрушення: «Рік тому це було більше тестуванням, а зараз, здається, немає жодної компанії, яка би не використовувала моделі штучного інтелекту в тій чи іншій мірі».

Як юрист бачить зміни до набуття ними чинності

Спікери наголосили, що юридична функція має готувати бізнес до вимог, які ще не набрали чинності, але вже точно настануть.

Фарма: новий закон про лікарські засоби з 1 січня 2027 року

Для Farmak євроінтеграція — це поступова еволюція: більшість європейських вимог до якості й безпечності ліків в Україні впроваджують уже роками.

З 1 січня 2027 року набирає чинності новий закон про лікарські засоби, який враховує євроінтеграційні норми, а компанії вже готуються до системи верифікації упаковки. Юридичній функції ця євроінтеграція дає конкретні строки, і задача юриста, за словами Дмитра Таранчука, — забезпечувати бізнес тією дорожньою картою, яка потрібна ще до того, як вимоги стануть обов’язковими.

Агро: пілотні проєкти як прев’ю майбутніх законів

У МХП стежать за змінами одразу у двох напрямах — усередині України і всередині самого Євросоюзу, куди компанія експортує продукцію.

Ігор Лісецький розповідає, що уважно читає навіть пілотні проєкти постанов Кабміну. За його словами, це своєрідне прев’ю того, чи бізнес готовий адаптуватися, ще до того, як норма стане законом. А з боку ЄС компанія цього літа зіткнулася з регламентом PPWR про упаковку, який набув чинності в серпні:

«Ми розуміємо, що наші товари, коли перетинають кордон, автоматично мають відповідати всім стандартам Євросоюзу».

Чого бізнес тепер чекає від юридичного відділу

Компанії більше не хочуть розлогих висновків і меморандумів — їм потрібні конкретні рішення, за які юрист готовий відповідати, впевнений Дмитро Таранчук: «Епоха якісних, але довгих юридичних дискусій у меморандумі, напевно, проходить».

Ігор Лісецький додає, що це працює тільки тоді, коли юрист не відірваний як правовий експерт, а розуміє бізнес та процеси, з якими працює компанія.

Як ШІ для юристів працює на практиці: досвід Farmak і МХП

Обидві команди вже більше року активно використовують штучний інтелект у щоденній роботі, але побудували для цього зовсім різні рішення.

Farmak: ШІ як асистент юриста і мінус чверть рутини

У Farmak штучний інтелект узяв на себе рутину, яку юристи «не дуже люблять»: драфтинг документів, підготовку самарі з великих масивів законодавства, порівняльні таблиці й моніторинг змін.

За власною оцінкою Дмитра Таранчука, за перший рік використання команда скоротила рутинні процеси приблизно на чверть, а на другий рік ставить собі ціль дійти до половини. Рішення, що потребують оцінки ризиків і порівняння з прецедентами, у Farmak поки що свідомо залишають людині.

МХП: віртуальний «мідл-лоєр» у трьох режимах

У МХП пішли далі — була зібрана аналітика звернень до юридичного підрозділу за останні три роки і на її базі побудували власного внутрішнього асистента на основі штучного інтелекту — свого роду віртуального «мідл-лоєра».

Ігор Лісецький описує штучний інтелект як «великий чемодан з інструментами»: моделі, агенти — і з нього обирають те, що підходить під конкретну задачу. Систему навчили на реальних запитах співробітників за останні три роки, і тепер вона працює у трьох режимах — від звичайного чату до найскладнішого, де частина алгоритмів шукає найкраще рішення, а частина свідомо шукає контраргументи, після чого система пропонує варіанти відповіді за пріоритетом. Як саме влаштований кожен режим — детальніше в самій дискусії.

Галюцинації ШІ: навіщо юристам внутрішні політики

Обидві компанії свідомо будують внутрішні політики роботи зі штучним інтелектом саме через ризик галюцинацій і витоку конфіденційних даних.

У МХП уважно читають специфікації кожної моделі — де вона сильна, а де схильна помилятися, — і будують правила користування «як з охороною праці для будь-якого інструмента». Схожий принцип лежить і в основі AI-сервісів LIGA360: відповіді спираються тільки на перевірену достовірну базу законодавства й судових рішень, а не на вигадані рішення чи неіснуючі правові позиції.

Як навчити команду працювати з ШІ

Скепсис щодо штучного інтелекту знімається не переконанням, а практикою — на конкретних прикладних кейсах.

«Беремо просто по прикладних речах — і тригер, що він галюцинує, вже трошки знімається», — розповідає Ігор Лісецький про навчання в МХП, яке триває вже понад рік.

Коли скепсис падає, люди самі починають просити доступ до інструментів. Про скорочення штату в компанії не йдеться: навантаження на юристів тільки зростає, зважаючи на постійні зміни правового поля, темпи євроінтеграції, зміни регуляторних вимог.

«AI-юрист ніколи не замінить юриста, але той юрист, який опанував AI, обов’язково замінить того юриста, який його не опанував», — додає Дмитро Таранчук.

Для нього особисто поштовхом став промпт-інжиніринг — розуміння того, як саме мовна модель реагує на запит і як пришвидшити та покращити відповідь. А буденну користь від навчання — моніторинг законодавства, який раніше юрист збирав вручну, тепер щоранку сам приходить на пошту.

Які процеси залишаються “людськими”

Спікери зійшлися на тому, що ШІ поки бракує емоційного інтелекту — а саме він потрібен, щоб ухвалювати остаточні рішення.

Дмитро Таранчук наводить приклад із практики, який добре пояснює, чому фінальне рішення має ухвалювати саме людина, а не алгоритм, що спирається на статистичну більшість:

«Наявність емоційного інтелекту і критичного мислення — це запобіжник», — Дмитро Таранчук.

Саме тому відповідальність за фінальне рішення, підготовлене з допомогою штучного інтелекту, завжди залишається на юристі. Ігор Лісецький підсвітив ще один ракурс небезпеки: інформація може бути подана «не під тим кутом» — і розпізнати це складніше, ніж класичну галюцинацію. Молодим юристам, на його думку, варто розвивати саме емпатію.

Порада: не перетворитися з творця на редактора

Найбільший ризик для молодих юристів — не в тому, що штучний інтелект їх замінить, а в тому, що вони самі втратять навички самостійного написання та підготовки документів, позовних заяв “з нуля”.

Дмитро Таранчук називає це «теорією чистого аркуша»: стрес перед порожньою сторінкою колись підштовхував юриста формулювати позицію самостійно, а сьогодні простіше доручити чернетку штучному інтелекту й лише підправити готовий варіант.

Тому головна порада для тих, хто тільки починає юридичну професію, — постійно вчитися й свідомо тренувати власне критичне мислення, а не покладатися на готові відповіді. Ігор Лісецький додає: у світі, де даних і документів стає дедалі більше, цінними будуть саме ті юристи, які швидко й чітко встановлюватимуть істину і правильно розставлятимуть пріоритети.

Висновок

В якій би галузі не працювала компанія — висновок однаковий: юрист, який опанував ШІ, отримує перевагу, а той, хто ігнорує зміни, її втрачає.

Поширені запитання