ШІ у роботі юриста: судова практика, ризики та відповідальне використання
Юрист поклався на ШІ й подав до суду вигадане судове рішення, а суд визнав це неповагою. Розбираємо реальні випадки з української судової практики, ризики для клієнта й адвоката та базовий чекліст відповідального використання ШІ.
Штучний інтелект давно перестав бути для юристів експериментом — його використовують для пошуку інформації, аналізу документів і підготовки процесуальних паперів. Але без належної перевірки це несе реальний ризик: вигадані факти чи посилання на неіснуючі судові рішення вже призводили до звинувачень у зловживанні процесуальними правами та неповазі до суду — і це не гіпотетика, а практика українських судів останніх років.
Саме використання ШІ не заборонене і не засуджується. Проблема виникає, коли юрист перестає контролювати результат і передає системі функції, які має виконувати сам. Тому питання сьогодні не в тому, чи можна користуватися ШІ, а в тому, за яких умов це залишається професійно відповідальним.
Як юристам безпечно використовувати ШІ
Український підхід до використання штучного інтелекту в юридичній сфері поступово формується на кількох рівнях. З одного боку, держава визначила загальну модель майбутнього регулювання ШІ, яка передбачає поступовий перехід від рекомендацій і саморегулювання до законодавчих вимог — Мінцифри анонсував підготовку профільного закону про штучний інтелект в Україні. З іншого — вже наявні спеціалізовані рекомендації для окремих професій та внутрішні правила використання ШІ в конкретних установах.
Для юриста особливий інтерес становлять Рекомендації з відповідального використання ШІ для правників, розроблені Мін'юстом спільно з Мінцифрою, ДСАУ, АПУ, ННІ права КНУ ім. Шевченка, Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності та експертами. Документ адресований широкому колу правників — юристам, адвокатам, суддям, прокурорам, нотаріусам та іншим фахівцям, які працюють із правом.
Зрозумійте суть без довгого читання
Розібратися в самому тексті таких рекомендацій чи в будь-якому іншому об’ємному документі допомагає AI-сервіс «Чат з документом» в LIGA360. У чаті можна поставити будь-яке запитання по змісту закону чи судового рішення, швидко отримати стислий огляд документа, сформувати алгоритм дій або простими словами розібрати складну норму.
Не менш корисним орієнтиром для практичного застосування технологій ШІ є Положення про використання технологій штучного інтелекту працівниками Апарату Верховного Суду, яке затверджене наказом керівника Апарату Верховного Суду від 8 грудня 2025 року № 117. Документ прямо визначає ШІ виключно як допоміжний інструмент, який не може замінити критичне мислення працівника, його професійне судження, правову кваліфікацію та прийняття остаточного рішення.
Такі документи задають загальні орієнтири для роботи з ШІ, але для юриста не менш важливо швидко розуміти, як змінюється саме нормативне поле та які нові вимоги можуть вплинути на практику.
Стежити за ключовими змінами без потреби читати повний текст нормативних актів допомагає сервіс AI Експрес-аналіз законодавства в LIGA360, який коротко пояснює, що саме змінилося.
Обидва документи закладають той самий принцип — human-in-the-loop, тобто обов’язковий фаховий контроль людини над результатом роботи ШІ. Але сам по собі принцип не відповідає на практичне запитання: що саме й у якій послідовності має перевірити юрист, перш ніж підписати та подати документ до суду.
Перш за все, перед поданням документа до суду юрист має перевірити не лише зміст, згенерований ШІ, а й безпечність переданих системі даних, достовірність фактів, коректність правових посилань, відповідність судової практики конкретній справі та загальну логіку документа. Завершальним етапом такої перевірки має бути особисте схвалення фінальної версії юристом, який бере на себе професійну відповідальність за її зміст. Саме для цього доцільно застосовувати покроковий алгоритм «юридичної гігієни» при використанні ШІ перед поданням документів до суду.
Покроковий алгоритм «юридичної гігієни» — це інструмент індивідуального контролю: він допомагає окремому юристу самостійно перевірити результат своєї роботи з ШІ. Але коли йдеться про юридичну фірму, адвокатське бюро чи об’єднання, індивідуальної обачності одного спеціаліста недостатньо — потрібні уніфіковані правила, які застосовуються до всіх співробітників однаково, незалежно від їхнього особистого досвіду роботи з такими технологіями.
Саме тому наступний рівень відповідального використання ШІ — це не інструкція для окремого юриста, а внутрішні правила роботи з ШІ-інструментами, які визначатимуть єдині підходи до допустимих сценаріїв використання ШІ, роботи з конфіденційною інформацією, перевірки результатів, розподілу відповідальності та контролю за дотриманням установлених вимог.
Ознайомтеся з покроковим алгоритмом "юридичної гігієни" при використанні ШІ в статті від LIGA 360 "ШІ в роботі юриста: що потрібно перевірити перед поданням документа до суду".
Також радимо взяти до уваги базові внутрішні правила використання ШІ-інструментів, які можна адаптувати під власні процеси й потреби.
Якщо покроковий алгоритм та правила використання ШІ відповідають на питання, як юрист має працювати з ШІ, то наступне логічне запитання — що саме відбувається, коли ці засади ігноруються. Відповідь на нього дає аналіз реальної судової практики.
Що каже судова практика
Українська судова практика вже демонструє, що саме по собі використання ШІ-інструментів у юридичній роботі не є проблемою. Негативні процесуальні наслідки виникають тоді, коли результати ШІ використовуються без належної перевірки: у документах з’являються неіснуючі судові рішення та правові висновки, необґрунтовані розрахунки або згенерована інформація підміняє повноцінну юридичну аргументацію.
Показова справа № 240/14153/24, в якій Касаційний адміністративний суд ухвалою від 15 січня 2026 року відмовив у відкритті касаційного провадження через те, що скаржник використав вигадані (неіснуючі) судові рішення, ймовірно згенеровані штучним інтелектом («галюцинації ШІ»). Суд зазначив, що подання процесуальних документів, згенерованих ШІ, за відсутності фахової перевірки, свідчить про неналежне виконання професійних обов’язків і недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до суду.
Аргументуйте позицію реальними рішеннями Верховного Суду
Щоб спиратися на реальні, а не вигадані позиції Верховного Суду, зручно скористатися сервісом AI-огляди практики Верховного Суду в LIGA360 — він допомагає швидко знаходити ключові правові висновки та відстежувати, як вони змінюються на практиці.
Водночас практика щодо оцінки таких дій як зловживання процесуальними правами ще формується: саме посилання на ШІ не обов'язково свідчить про недобросовісність, якщо відсутні інші відповідні обставини.
Прикладом є ухвала КГС ВС від 08.02.2024 у справі № 925/200/22, в якій Верховний Суд визнав подання завідомо безпідставної заяви про роз'яснення постанови касаційної інстанції та посилання на «позицію» ChatGPT щодо вже вирішеного судом питання проявом неповаги до суду і зловживанням процесуальними правами. Заява фактично зводилася до незгоди з рішенням та спроби повторного перегляду висновків суду, тому була визнана неприйнятною відповідно до статті 43 ГПК України.
При цьому суддя Ганна Вронська в окремій думці до цієї ухвали не погодилася з висновками колегії судів судової палати та зазначила, що саме по собі посилання на інформацію, згенеровану за допомогою технологій ШІ, за відсутності інших обставин, які свідчили б про недобросовісні процесуальні дії особи, не може автоматично визнаватися зловживанням процесуальними правами.
Окрему категорію становлять спроби надати результатам роботи ШІ самостійну доказову силу. В одній зі справ (рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19.06.2026 № 753/22984/25) технічний звіт щодо перевірки електронних файлів кредитних договорів, згенерований системою ChatGPT, суд не взяв до уваги як доказ — з мотивів, що такий звіт не є висновком експерта чи інформацією відповідного спеціаліста у розумінні цивільного процесуального законодавства і, відповідно, не має для суду жодної доказової сили.
В іншій справі (постанова Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 17.12.2024 № 334/8944/24), з адміністративного провадження, сторона надала суду розрахунки, здійснені ChatGPT, на підставі яких пропонувалося встановити відсутність події та складу адміністративного правопорушення — замість належного доказу у вигляді висновку експерта, складеного фахівцем, попередженим про кримінальну відповідальність. За відсутності будь-яких інших доказів суд розцінив таку підміну як прояв неповаги.
Суди виходять із того, що сформований ШІ-звіт, розрахунок або аналітичний висновок не може автоматично замінити висновок експерта, первинні документи чи інші докази, для яких процесуальне законодавство встановлює спеціальні вимоги.
Загальна тенденція очевидна: ШІ може бути допоміжним інструментом, але відповідальність за достовірність інформації, правильність аргументації та кінцевий результат залишається за людиною.
Детальніше про те, як українські суди оцінюють використання ШІ та які практичні висновки з цього випливають, читайте у статті "Довіряй, але перевіряй: чому судова практика не пробачає юристам сліпу довіру до ШІ".
За кожною ухвалою про відмову у відкритті провадження чи поверненням позовної заяви стоїть клієнт, який втратив час, гроші або саму можливість захистити своє право, і адвокат, який підписав документ і відповідає за нього перед клієнтом, професією та судом.
Які ризики використання ШІ виникають для клієнта
Проблема неперевіреного ШІ не обмежується можливим негативним зауваженням у судовому рішенні. Для клієнта наслідки можуть бути значно серйознішими:
Помилки адвоката при використанні ШІ можуть позбавити клієнта можливості домогтися перегляду несприятливого рішення. Особливо критично це на стадії касації, де можливості виправити недоліки обмежені: неправильне обґрунтування підстав перегляду або посилання на неіснуючу практику можуть призвести до відмови у відкритті провадження.
ШІ може сформулювати переконливу юридичну тезу, яка не відповідає законодавству чи судовій практиці. Це особливо небезпечно, коли від неї залежить вибір способу захисту, юрисдикції, предмета позову, строку звернення до суду або аргументації касаційної скарги.
Передача зовнішній ШІ-системі матеріалів справи, персональних даних, комерційної інформації або змісту консультацій із клієнтом потребує окремої оцінки допустимості такої передачі та умов роботи відповідного сервісу.
Неперевірена інформація може зробити підготовлений документ неефективним, хоча клієнт уже поніс витрати на правничу допомогу, судовий збір та представництво. Ще більшими можуть бути втрати через помилкову стратегію.
Які ризики використання ШІ безпосередньо для адвоката
Використання ШІ без належної перевірки б’є не лише по клієнту — воно створює ризики і для самого адвоката:
Підписуючи процесуальний документ, адвокат приймає його зміст як власну професійну позицію. Посилання на те, що помилкову норму, судове рішення чи правову конструкцію запропонував ШІ, не звільняє від обов'язку перевірки. Вимоги компетентності та добросовісності покладають відповідальність за верифікацію саме на адвоката.
Неперевірена ШІ-інформація у процесуальному документі може оцінюватися з точки зору дотримання вимог компетентності, добросовісності, конфіденційності та належної поведінки перед судом. Саме використання ШІ не тягне автоматичної дисциплінарної відповідальності, однак порушення Правил адвокатської етики може мати відповідні наслідки.
Якщо ШІ використовують помічник, стажист або інший працівник, адвокат також має забезпечити належний контроль за їхніми діями. Це стосується вибору ШІ-систем, передавання їм інформації та обов'язкової перевірки отриманих результатів перед використанням у роботі з клієнтом чи судом.
Неперевірені твердження, вигадані судові рішення чи помилкові правові конструкції можуть поставити під сумнів професійну компетентність адвоката в очах суду та клієнта, навіть якщо вони не спричинили процесуальних або дисциплінарних наслідків.
Більш детально про ризики та відповідальність адвоката за необачне використання ШІ дізнайтеся у статті "Дисциплінарна відповідальність адвоката за необачне використання ШІ".
Висновок
Реальна судова практика показує: суди не ведуть боротьбу із самим фактом використання інструментів штучного інтелекту.
Критичним є інше.
Чи може юрист підтвердити кожен наведений факт?
Чи існує кожне рішення, на яке він посилається?
Чи дійсно суд сформулював процитований правовий висновок?
Чи відповідає висновок обставинам конкретної справи?
Чи є поданий "звіт" або "розрахунок" належним доказом?
Чи не були передані зовнішній системі конфіденційні матеріали клієнта?
І зрештою – чи залишався юрист автором правової позиції, чи лише підписав текст, сформований алгоритмом?
У цьому і проходить головна межа між відповідальним і небезпечним використанням ШІ.
Штучний інтелект здатний істотно прискорити юридичну роботу. Але швидкість не повинна досягатися через відмову від перевірки. Навпаки, чим переконливішою стає згенерована відповідь, тим важливішим стає професійний скептицизм користувача.
Генерувати може ШІ — але перевіряти, оцінювати, приймати рішення і відповідати за результат повинен юрист.
Керівник аналітичної групи LIGA360
Саме за такого підходу технологія залишається професійним інструментом. Без нього вона перетворюється на додаткове джерело процесуальних, етичних, репутаційних і фінансових ризиків – причому не лише для самого юриста чи адвоката, а насамперед для клієнта, чиї права він зобов'язаний захищати.
Джерела
Поширені запитання
Ні. Українські суди неодноразово прямо зазначали: використання ШІ саме по собі не заборонене. Проблемою є не факт застосування технології, а відсутність перевірки її результатів — саме недостовірність, а не інструмент, тягне негативні наслідки.
Відповідальність повністю несе юрист, який підписав документ. Посилання на те, що помилку «запропонував ChatGPT», не звільняє від обов’язку перевірки — суди послідовно вказують, що достовірність інформації є зоною відповідальності учасника справи, а не технології.
Ні. Судова практика однозначна: технічний звіт, розрахунок чи аналітичний висновок, згенерований ШІ, не має статусу експертного висновку чи інформації спеціаліста і, відповідно, не має самостійної доказової сили.
Необхідно перевірити факти, дати, суми, цитати, нормативно-правові акти та їх чинність, існування судових рішень, зміст наведених у них правових висновків і їх відповідність конкретній справі. Якщо першоджерело знайти неможливо, таку інформацію не слід використовувати як підтверджену.
До загальнодоступних ШІ-систем не слід передавати адвокатську таємницю, персональні дані, комерційну та іншу конфіденційну інформацію. Для роботи із чутливими даними необхідні відповідні захищені та погоджені рішення.
Так. Неперевірена інформація може спричинити процесуальні помилки, поставити питання про дотримання вимог компетентності, добросовісності та конфіденційності, а також завдати шкоди професійній репутації адвоката. Сам факт використання ШІ при цьому не означає автоматичного порушення професійних правил — значення має те, як саме інструмент використовувався і чи забезпечувався належний контроль.