Пошкоджене або знищене майно бізнесу: що можна отримати від держави

На жаль, війна триває та не лише цивільне населення, а й український бізнес усе більше потерпає від ворожих атак, зазнаючи збитків. І ніби є компенсаційні механізми від держави, проте не так просто зорієнтуватись у законодавчих лабіринтах, аби чітко зрозуміти, що та за яких умов пропонується. На що може розраховувати від держави постраждалий бізнес?

Що передбачає запровадження мораторію на перевірки

Нещодавно представники Уряду активно розповідали про те, що завдяки змінам до Постанови № 303, які набрали чинності 14.07.2026, звільняються від перевірок певні категорії об’єктів підприємств, ФОП та фізосіб, які постраждали від збройної агресії. Проте говорити про запровадження загального мораторію на перевірки не варто, оскільки податкові, митні, валютні та інші перевірки під зазначений мораторій не підпадають.

Фактично бізнес звільняється від:

• позапланових перевірок виконання приписів (розпоряджень, інших розпорядчих документів), виданих за результатами перевірок після 24.02.2022, якщо вони стосуються такого пошкодженого або зруйнованого майна.

Як приклад, зокрема, йдеться про позапланові заходи державного нагляду* (контролю) суб’єктів господарювання у сфері пожежної та техногенної безпеки згідно з приписами (розпорядженнями) за результатами здійснення попередніх заходів, що відбулися не раніше 24 лютого 2022 року, виданими щодо пошкоджених або зруйнованих об’єктів нерухомого майна або об’єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях із Переліку № 376. Погодьтесь, що не часто на практиці можна зустріти такі ситуації;

• планових і позапланових заходів державного нагляду, які під час воєнного стану були дозволені Постановою № 303 як винятки (зокрема перевірок за зверненнями громадян, дорученнями Прем’єр-міністра, у зв’язку з аваріями, пожежами, перевірок ліцензійних умов тощо), якщо вони стосуються відповідного нерухомого майна.

Виняток становлять тільки заходи державного нагляду (контролю) суб’єктів господарювання, що здійснюються Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Такі заходи проводять незалежно від того, чи пошкоджено або зруйноване майно та де таке майно знаходиться.

* Визначення державного нагляду (контролю) містить ст. 1 Закону № 877.

Отже, розраховувати на мораторій можна лише після перевірки, чи відповідає конкретна ситуація всім умовам, установленим законодавством:

• чи належить перевірка до сфери Закону № 877;
• чи підпадає відповідний орган під дію Постанови № 303;
• чи внесено об’єкт до Реєстру пошкодженого та знищеного майна або чи відповідає він іншим критеріям, визначеним Постановою № 303;
• чи не належить перевірка до винятків, коли контроль дозволено навіть під час дії мораторію.

Чи можна отримати грошову компенсацію за втрачене або знищене майно

Якщо говорити саме про державну компенсацію за втрачене або знищене майно, то наразі йдеться лише про програму часткової компенсації, передбачену Порядком № 1541.

Учасниками цієї програми можуть бути ФОП і юридичні особи, за винятком суб’єктів господарювання державного та комунального секторів економіки.

Втім, ця програма має принципову особливість: участь у ній не є автоматичною. Відповідно до п. 9 Порядку № 1541 вона є добровільною та здійснюється на платній основі. Щоб стати учасником програми, суб’єкт господарювання повинен завчасно подати до ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (далі – Агентство) заяву та сплатити одноразовий внесок у розмірі 0,5 % від суми ймовірного збитку.

Саме завчасна участь у програмі визначає право на часткову компенсацію. Якщо на момент пошкодження або знищення майна суб’єкт господарювання ще не був її учасником, отримати компенсацію він не зможе.

Подати заяву до Агентства можна шляхом направлення на адресу електронної пошти Агентства [email protected] або через веб-сайт Агентства.

До заяви необхідно додати документи, передбачені п. 12 Порядку № 1541, зокрема:

• підтвердження права власності на майно;
• витяг з ЄДР;
• документ про сплату внеску;
• копії документів, що засвідчують повноваження підписанта заяви;
• копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків підписанта заяви.

Не зможуть отримати компенсацію за пошкоджене або знищене майно суб’єкти господарювання, які:

• є нерезидентами України;
• перебувають у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) або в процесі припинення діяльності (ліквідації юридичної особи чи припинення підприємницької діяльності ФОП);
• мають податковий борг станом на 1 число місяця, що передує місяцю, у якому заяву про компенсацію прийнято до розгляду;
• перебувають під санкціями, запровадженими рішеннями РНБО та введеними в дію указами Президента України, а також якщо їхні кінцеві бенефіціарні власники, члени або учасники (акціонери) є особами, до яких застосовано такі санкції;
• мають кінцевого бенефіціарного власника – громадянина держави, яку Україна визнала державою-агресором або державою-окупантом, або особу, що належить до терористичних організацій;
• є громадянами держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом (крім тих, хто законно проживає в Україні), або є юридичними особами, створеними та зареєстрованими за законодавством такої держави;
• підпадають під дію обмежувальних заходів Європейського Союзу.

Часткову компенсацію надають лише за майно, що було знищено або пошкоджено після 01.01.2026.

Право на компенсацію виникає лише за одночасного виконання кількох умов, визначених п. 2 Порядку № 1541.

По-перше, майно має бути розташоване на територіях підвищеного ризику, перелік яких визначено пп. 4 п. 3 Порядку № 1541.

По-друге, його має бути пошкоджено або знищено саме внаслідок воєнних ризиків, до яких згідно з пп. 3 п. 3 Порядку № 1541 належать акти насильницької дії із застосуванням зброї.

Пунктом 6 Порядку № 1541 конкретизовано випадки, коли компенсація можлива: влучання ракет, БПЛА, артилерійських боєприпасів або їхніх уламків, дія засобів ППО чи ПРО, пожежа, вибух або ударна хвиля.

Загальний граничний розмір компенсації на одного суб’єкта господарювання протягом усього строку дії програми з компенсації сукупно не може перевищувати 30 млн. гривень (п. 8 Порядку № 1541).

Програма часткової компенсації вартості майна поширюється на таке майно:

• будівлі та споруди (виробничі, адміністративні, складські тощо), окремі приміщення, що є частиною будівель (офіси, цехи), що належать суб’єкту господарювання на праві власності та використовуються ним під час провадження основної діяльності або використовувалися до пошкодження/знищення;
• виробниче обладнання – будь-яка машина, апарат, інструмент, пристрій або устаткування, що належать суб’єкту господарювання на праві власності та використовуються (використовувалися до пошкодження/знищення) ним в основній діяльності під час виконання робіт, виготовлення продукції, надання послуг;
• інженерні мережі (комунікації) – комплекс споруд, обладнання і комунікацій, що належать суб’єкту господарювання на праві власності та забезпечують електропостачання, газопостачання, теплопостачання, вентиляцію, водопостачання і каналізацію належних на праві власності суб’єкту господарювання будівель та споруд, у тому числі окремих приміщень, що є частиною таких будівель.

Як видно з переліку майна, яке підлягає частковій компенсації, йдеться не про всі основні засоби, а також до нього не входять запаси (товар). Тож їх можна списати, належним чином задокументувавши факт їх знищення.

Про особливості документального оформлення, а також податкового й бухгалтерського обліку таких операцій читайте в статтях LIGA360:

• «Списання знищених запасів: як показати в обліку»
• «Списання знищених основних засобів: особливості обліку».

Компенсації не підлягають непрямі збитки, завдані внаслідок пошкодження/знищення майна, зокрема, упущена вигода, податки тощо (п. 24 Порядку № 1541).

Алгоритм дій щодо вступу до програми та отримання часткової компенсації знайдете на сайті Агентства.

Чи можна скористатися кредитами за програмою «Доступні кредити 5–7–9 %»?

Так, можна. Кредитування за програмою «Доступні кредити 5–7–9 %» (далі – Програма) є одним із механізмів державної підтримки бізнесу, який відновлює пошкоджене або зруйноване внаслідок війни майно.

Порядок надання таких кредитів визначено Порядком № 28.

У межах Програми державна підтримка надається, зокрема, суб’єктам підприємництва, які залучають кредитні кошти на відбудову та/або відновлення майна, зруйнованого або пошкодженого внаслідок військової агресії. Водночас право на таку підтримку потрібно підтвердити відповідними документами, перелік яких розміщено на офіційному сайті «Зроблено в Україні».

До них, зокрема, належать:

• реєстраційні документи;
• фінансова звітність;
• бізнес-план або опис проєкту.

Також необхідні документи, що підтверджують факт руйнування або знищення, акти руйнувань та пошкоджень із зазначенням їх причини, акти пошкодження (знищення) рухомого майна, витяг з ЄРДР щодо відкриття кримінального провадження, реєстрові дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, звіт про оцінку майна.

Особливістю цієї програми є те, що кредити, отримані саме на відбудову або відновлення пошкодженого чи зруйнованого майна, не зараховуються до загального ліміту кредитування за програмою «5–7–9 %». Це означає, що підприємство може додатково залучити до 150 млн грн на відновлення, навіть якщо вже користується кредитами за іншими напрямами Програми.

Умовами Програми передбачено:

• процентну ставку 0,1 % річних протягом перших двох років;
• після спливу цього строку – ставку 5–7–9 %;
• максимальний строк кредитування – до 10 років;
• максимальний розмір кредиту – до 150 млн грн, але не більше суми фактичних збитків.

Державна підтримка надається через банки, що відповідають установленим критеріям та підписали з Національною установою розвитку (далі – Установа) договір про співробітництво за формою, затвердженою Установою. Перелік таких банків оприлюднено на офіційних сайтах Установи та «Зроблено в Україні».

На офіційному сайті «Зроблено в Україні» також розміщено покроковий алгоритм дій для суб’єктів господарювання, які планують скористатися цією програмою.

Експрес-перевірка: чи підходить вам програма «Доступні кредити 5–7–9 %»

Підсумовуючи цей блок, пропонуємо експрес-алгоритм перевірки можливості скористатися Програмою для відбудови/відновлення пошкодженого або зруйнованого війною майна.

Як бізнесу відображати в обліку кредити за Програмою – читайте в LIGA360:

• «Кредити за програмою „Доступні кредити 5–7–9 %“: як показати в обліку»
• «Кредит за Програмою 5–7–9 %: чи потрібно дисконтувати».

Що передбачено для переробної промисловості

Є грантова підтримка, яка стосується саме переробної промисловості. За Порядком № 739 грант доступний ФОП та юридичним особам – суб’єктам мікро-, малого та середнього підприємництва, які здійснюють діяльність у сфері переробної промисловості.

Претендувати на нього можуть українські підприємці та юрособи з українськими кінцевими бенефіціарами, якщо вони, зокрема:

• не працюють на тимчасово окупованих територіях або територіях активних бойових дій, визначених Переліком № 376;
• не мають податкового боргу;
• не перебувають у банкрутстві чи ліквідації;
• не перебувають під санкціями;
• не здійснюють види діяльності, для яких грант не передбачений;
• за необхідності зареєстровані у Державному аграрному реєстрі.

Грантові кошти можна спрямувати на такі витрати:

• придбання основних засобів виробництва – машин та обладнання, а також ручних механічних знарядь, що працюють на електричній енергії. Такі основні засоби не можна відчужувати до виконання умов договору гранту, крім випадків, коли на них звертає стягнення уповноважений банк відповідно до договору застави;
• доставку та введення в експлуатацію основних засобів виробництва – зокрема верстатів і технологічного обладнання, включаючи програмне забезпечення;
• придбання нематеріальних активів, а також проведення прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок для запуску інноваційної продукції у серійне виробництво;
• придбання обладнання для післяурожайної обробки – для отримувачів, які відповідно до Закону України «Про інформаційно-комунікаційну систему „Державний аграрний реєстр“» зареєстровані в Державному аграрному реєстрі та провадять або планують провадити господарську діяльність із вирощування багаторічних культур (КВЕД 01.2).

Отримувач може отримати один грант:

• для створення одного нового виробництва переробної промисловості; або
• для збільшення потужностей існуючого виробництва переробної промисловості.

Для відновлення знищених або пошкоджених війною виробничих потужностей можна отримати до 16 млн грн, але не більше за розмір нанесеного збитку. Для створення нових або розвитку наявних виробництв – до 8 млн грн.

Грант передбачає власний внесок отримувача, створення не менше п’яти робочих місць та виконання податкових зобов’язань.

Розмір такого співфінансування залежить від категорії отримувача.

1. До 80 % вартості проєкту – грант, не менше 20 % – кошти отримувача (власні або кредитні).

Таке співвідношення застосовується для грантів, отримувачами яких є суб’єкти господарювання:

• зареєстровані та провадять або планують провадити господарську діяльність на територіях можливих бойових дій, для яких не визначено дату припинення можливості бойових дій або завершення бойових дій;
• зареєстровані та такі, що провадять або планують провадити господарську діяльність на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких забезпечено функціонування інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем і ресурсів, або на тимчасово окупованих РФ територіях, включених до Переліку № 376, для яких визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
• провадять діяльність із виробництва повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування, а також безпілотних літальних апаратів або їх частин;
• провадять діяльність із тиражування записаної інформації та поліграфічної діяльності;
• оновлюють основні засоби виробництва, знищені або пошкоджені внаслідок збройної агресії РФ.

2. До 70 % вартості проєкту – грант, не менше 30 % – кошти отримувача (власні або кредитні).

Це стосується грантів для суб’єктів господарювання, які планують створити нові або збільшити потужності існуючих виробництв переробної промисловості шляхом придбання основних засобів виробництва, країною походження яких згідно із сертифікатом про походження товару є Україна.

3. До 50 % вартості проєкту – грант, не менше 50 % – кошти отримувача (власні або кредитні).

Таке співвідношення застосовується до всіх інших грантів, рішення про надання яких прийнято.

Наслідки невиконання умов гранту

Так, за п. 28 Порядку № 739, отримувач гранту має:

• протягом трьох років сплачувати податки, збори та ЄСВ у сумі отриманого гранту;
• сплатити ЄСВ із зарплати працівників, працевлаштованих на створених за грант робочих місцях, у розмірі не менше 20 % суми гранту.

Якщо фактично сплачені суми будуть меншими за встановлені, отримувач має повернути відповідну різницю між сумою отриманого гранту та фактично сплаченими податками, зборами та ЄСВ.

Згідно з п. 35 Порядку № 739, уповноважений банк здійснює щоквартальний моніторинг виконання умов договору гранту відповідно до умов, визначених у договорі, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача протягом трьох років з дня зарахування коштів гранту на рахунок отримувача або до повного виконання обов’язкових умов договору гранту.

За результатами оглядів банк готує звіт про виконання умов гранту та подає його Мінекономіки і Державному центру зайнятості. Звіт розглядається робочою групою з питань моніторингу (далі – робоча група), до складу якої входять посадові особи Мінекономіки, Державного центру зайнятості та уповноваженого банку.

Якщо під час моніторингу встановлено невиконання умов договору, робоча група може запропонувати Мінекономіки і Державному центру зайнятості скасувати рішення про надання гранту.

У такому разі отримувач має повернути всю суму гранту протягом одного місяця. Якщо кошти не повернуто, вони стягуються відповідно до законодавства.

Джерела

• Закон № 877 – Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V
• Порядок № 1541 – Порядок надання часткової компенсації вартості майна суб’єктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків, затверджений постановою Кабміну від 28.11.2025 р. № 1541.
• Постанова № 303 – постанова Кабміну «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 р. № 303.
• Порядок № 28 – Порядок надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва, затверджений постановою Кабміну від 24.01.2020 р. № 28.
• Порядок № 739 – Порядок надання грантів на створення, розвиток або оновлення виробництв переробної промисловості, затверджений постановою Кабміну від 24.06.2022 р. № 739.

Поширені запитання